Бібліотека м. Великі Мости: Наше місто

Герб міста

Мальовниче місто Великі Мости розташувалося на березі річки Рати,лежить на польсько-українській межі пограниччя .За припущенням істориків,воно належало до Белзького князівства. Спершу це було невелике поселення Містки,потім носило назву Августів,а з 1770 року,коли збудували три мости, перейменоване на Великі Мости. Мало магдебурзьке право(1549) та було центром староства,яке ділилось на п’ять частин. У місті розвивались ремесла. Була своя площа Ринок і ратуша. За часів Австрії збудовано військові казарми,де стояли драгунські полки. Відтоді,населений пункт розвивається, як військове містечко.

вiйськовi казарми

— Не оминули Мости лихоліття першої світової війни. Не один мостівчанин змушений був воювати на боці Австро-Угорщини проти свого побратима. Самі ж Мости,які були на цей час забудовані переважно з дерева,майже повністю згоріли. Після поразки у війні Австро-Угорщини,місто переходить під владу Польщі. У1924 р.був закладений камінь під будівництво Польського Дому(зараз Народний дім). В цей період працює в Мостах гурток «Рідна школа»(1924),кооператив «Стрій»(1932), «Союз українок». У 1935році діють жіночі робочі курси,а в 1937році відкрито нову протипожежну службу.

Великi Мости 1934р.

— Важливу роль у громадсько-політичному житті відігравала греко-католицька церква. Великомостівський деканат ,який з 1926 року очолював декан о.Михайло Гірняк,об’єднував 25тис.вірних у 15 парохіях.

Церква Благовiщення Пресвятоi Богородицi,1893р.

У 1929-1930р.р. у нашому мiстi виникають низовi ланки ОУН. Петро Балко активiзував роботу ОУН у мiстi i навколишнiх селах,займався юнацькою сiткою ОУН.Вiдомим дiячем ОУН був також виходець з нашого мiста Небожук Володимир-Михайло-повiтовий провiдник ОУН Сокальщини.

Кардинально ситуація в місті змінюється з початком другої світової війни.4 грудня 1939 р.,замість колишніх воєводств,створюється 9 нових областей. Місто з 1940 по 1954р.р. є центром Великомостівського району,а з 1960-належить до Сокальського району. У 1939-1941 р.р. радянська влада проводить депортацію населення і виселяє 20 родин(192 чол.)- це були активісти,оунівці,євреї.

У 1941р. за свою нацioналiстичну дiяльнiсть був замордований енкаведистами в Замарстинiвськiй тюрмi-Iван Федорович Малко,визначний громадський i полiтичний дiяч,депутат австрiйського сейму,адвокат i голова «Просвiти» в В.Мостах.

Через тиждень пiсля початку вiйни 24 червня 1941р. нiмецькi вiйська захопили В.Мости. Коли з наших теренiв вiдступили «совети» багато членiв ОУН повенулося додому. Вони допомагали в органiзацii i навчаннi cтаршинського i стрiлецького вишколу в казармах польськоi школи полiцii у м.Великi Мости.

Дмитро Грицай

Комендантом школи старшин був Дмитро Грицай,який невдовзі стає шефом Головного штабу УПА,відомий як генерал Перебийніс. Викладачами і керівниками школи працювали майбутній полковник УПА Олекса Гасин(псевдо «Лицар»)

та один з провідник ів ОУН Петро Ковальський.

Олекса Гасин

Під час окупації міста, німецькі війська майже повністю винищують єврейське населення міста і руйнують синагогу. Очевидці цих сумних подій,розповідали,що70 євреїв,поставили під стіни синагоги і розстріляли .Ще кількасот мирних жителів убили в урочищі Бабка,понад 200 вивезли на примусові роботи до Німеччини.

Синагога - 1923ка

Мацейви (надгробки) із зруйнованого єврейського цвинтаря.

Понад 200 юнакiв i дiвчат було вивезено на каторжнi роботи в Нiмеччину,серед них були:

-Зайцева Катерина Григорiвна

-Скоропад Михайло Семенович

-Юрочко Парасковiя Дмитрiвна.

19 липня 1944р. Червона Армiя знову у Великих Мостах.

Після другої світової війни,в місті продовжували активно діяти підпільні організації ОУН. У навколишніх лісах вели боротьбу загони УПА.Великомостiвський район входив до зони вiдповiдальностi ТВ УПА «Розточчя».Тут дiяли сотнi «Черника»,боiвки «Берези», «Морави»

Криiвка поблизу м.Великi Мости,березень 2017р.

Сотні жителів міста зазнали репресій,або загинули в лавах повстанців. Найяскравiшою постаттю серед них був заступник окружного провідника ОУН Холмщини Петро Балко «Святослав»,який загинув в криiвцi на хуторі Корчунок(Польща) 4.04. 1945р.

Балко Степан Михайлович-командир рою УПА,помер у таборi в Магаданськiй областi 25.10.1945р.

Годованська Марiя Юрiiвна«Iванка»-звязкова УПА,застрелена 2.04.1946р. пiд час втечi з Великомостiвськоi тюрми НКВС.

Головатий Василь Iванович «Буря»-бойовик СБ,охоронець окружного проводу ОУН,загинув 2.04.1946р.пiд час облави НКВС.

Занько Текля Михайлiвна-член ОУН,звязкова УПА була заарештована у 1946р. i померла в таборi.

Крук Ольга Андрiiвна-друкарка,звязкова УПА,померла в таборi 1952р.

Кукiз Марiя «Марiйка»-працiвниця пiдпiльноi районноi технiчноi ланки Великомостiвщини (друкарнi ОУН) загинула в криiвцi 24 ciчня 1952р. на окраiнi с.Реклинець.

Навроцька Анастасiя-звязкова УПА, вбита енкаведистами у власнiй хатi.

Петрушко Юлiя Степанiвна-звязкова УПА, вiдбувала покарання в таборах Сибiру.

Самсiн Текля Семенiвна-член ОУН,звязкова УПА ,загинула в 1945р.вiд рук енкаведистiв.

Шийка Софiя Iллiвна «Метелик»-розвiдниця УПА, вiдбувала покарання в таборах .

У нашому мicтi знайшов свiй останнiй спочинок Василь Василяшко «Перемога»-командир ТВ «Розточчя» ,який загинув через пiдлий донос провокатора в криiвцi мiж Боянцем та Купичволею.У 1991р. члени Великомостiвського осередку Руху перезахоронили останки сотника та його побратимiв у Великих Мостах,а 24 серпня 1997р. у нашому мiстi вiдкрито надгробний i водночас символiчний памятник командиру «Перемозi» i його побратимам.

Пам`ятник Василю Василашку та його побратимам

— Місто поступово постало з руїн.1955 року закладено парк ім. Тараса Шевченка,а в 1961 там відкрито пам’ятник Кобзарю.

— Навесні 1989р. у місті виник осередок Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка(Носаль П.Д.),а 18 лютого 1990року над Великими Мостами знову замайорів синьо-жовтий прапор.

— Важливою віхою історії нашого міста стало будівництво православного храму,наріжний камінь якого було закладено 1991р.(архітектори Володимир і Свiтлана Зотови)

Ð ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚Ð°Ñ‚ Ð¿Ð¾ÑˆÑƒÐºÑƒ Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½ÑŒ Ð·Ð° Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ‚Ð¾Ð¼ "Ñ„Ð¾Ñ‚Ð¾ Ð’ÐµÐ»Ð¸Ðºi ÐœÐ¾ÑÑ‚Ð¸"