Наше місто


Герб міста



Мальовниче   місто Великі Мости розташувалося на березі річки Рати,лежить на польсько-українській межі пограниччя .За припущенням істориків,воно належало до Белзького князівства. Спершу це  було невелике поселення Містки,потім носило назву Августів,а з 1770 року,коли збудували три мости, перейменоване на Великі Мости. Мало магдебурзьке право(1549) та було центром староства,яке ділилось  на  п’ять частин. У місті розвивались ремесла. Була своя площа Ринок і ратуша. За часів Австрії збудовано військові казарми,де стояли  драгунські полки. Відтоді,населений пункт розвивається, як військове містечко. 
                                           
                                                     вiйськовi казарми


    Не оминули Мости лихоліття першої світової війни. Не один мостівчанин  змушений був воювати на боці Австро-Угорщини проти свого побратима. Самі ж Мости,які були на цей час забудовані переважно з дерева,майже повністю згоріли. Після поразки у війні Австро-Угорщини,місто переходить під владу Польщі. У1924 р.був закладений камінь під будівництво Польського Дому(зараз Народний дім). В цей період працює в Мостах гурток «Рідна школа»(1924),кооператив «Стрій»(1932), «Союз українок». У 1935році діють жіночі робочі курси,а в 1937році відкрито нову протипожежну службу.
Великi Мости 1934р.

      Важливу роль у громадсько-політичному житті відігравала греко-католицька церква. Великомостівський  деканат ,який  з 1926 року очолював декан о.Михайло Гірняк,об’єднував 25тис.вірних у 15 парохіях.

                             
                             Церква Благовiщення Пресвятоi Богородицi,1893р.

У 1929-1930р.р. у нашому мiстi виникають низовi ланки ОУН. Петро Балко активiзував роботу ОУН у мiстi i навколишнiх селах,займався юнацькою сiткою ОУН.Вiдомим дiячем ОУН був також виходець з нашого мiста  Небожук Володимир-Михайло-повiтовий провiдник ОУН Сокальщини.                                   
                                                          
  Кардинально ситуація в місті змінюється з початком другої світової війни.4 грудня 1939 р.,замість колишніх воєводств,створюється 9 нових областей. Місто з 1940 по 1954р.р. є центром Великомостівського району,а з 1960-належить до Сокальського району. У 1939-1941 р.р. радянська влада проводить депортацію населення  і виселяє 20 родин(192 чол.)- це були активісти,оунівці,євреї.  
У 1941р. за свою нацioналiстичну дiяльнiсть був замордований енкаведистами в Замарстинiвськiй  тюрмi-Iван Федорович Малко,визначний  громадський i полiтичний дiяч,депутат австрiйського сейму,адвокат i голова «Просвiти» в В.Мостах.
                                              
                                                                                                  
Через тиждень пiсля початку вiйни 24 червня 1941р. нiмецькi вiйська захопили В.Мости. Коли з наших теренiв вiдступили «совети» багато членiв ОУН повенулося  додому. Вони допомагали в органiзацii i навчаннi cтаршинського i стрiлецького вишколу в казармах польськоi  школи полiцii у м.Великi Мости.
          

                                     
                                                               Дмитро Грицай
 Комендантом школи старшин був Дмитро Грицай,який невдовзі стає шефом Головного штабу УПА,відомий як генерал Перебийніс. Викладачами і керівниками школи працювали майбутній полковник УПА Олекса Гасин(псевдо «Лицар»)
та один з провідник ів ОУН Петро Ковальський.

                                                                Олекса Гасин
      Під час окупації міста, німецькі війська майже повністю винищують єврейське населення міста і руйнують синагогу. Очевидці цих  сумних  подій,розповідали,що70 євреїв,поставили під стіни синагоги і розстріляли .Ще кількасот мирних жителів убили в урочищі Бабка,понад 200 вивезли на примусові роботи до Німеччини.

                                 
Синагога - 1923ка


                                 Мацейви (надгробкиіз зруйнованого єврейського цвинтаря.                                                          


 Понад 200 юнакiв  i дiвчат було вивезено на каторжнi роботи в Нiмеччину,серед них були:
-Зайцева Катерина Григорiвна
-Скоропад Михайло Семенович
-Юрочко Парасковiя Дмитрiвна.
19 липня 1944р. Червона Армiя знову у Великих Мостах.
 Після другої світової війни,в місті продовжували активно діяти підпільні організації ОУН. У навколишніх лісах вели боротьбу загони УПА.Великомостiвський район входив  до зони вiдповiдальностi ТВ УПА «Розточчя».Тут дiяли сотнi «Черника»,боiвки «Берези», «Морави»

                              Криiвка поблизу м.Великi Мости,березень 2017р.
                                     
                                                          
  Сотні  жителів  міста зазнали репресій,або загинули в лавах повстанців. Найяскравiшою постаттю серед них  був заступник окружного провідника ОУН  Холмщини  Петро Балко «Святослав»,який загинув в криiвцi  на хуторі Корчунок(Польща) 4.04. 1945р.                                  
        Балко Степан Михайлович-командир рою УПА,помер у таборi в Магаданськiй областi 25.10.1945р.
Годованська Марiя Юрiiвна«Iванка»-звязкова УПА,застрелена 2.04.1946р. пiд час втечi з Великомостiвськоi  тюрми НКВС.
Головатий Василь Iванович «Буря»-бойовик СБ,охоронець окружного проводу ОУН,загинув 2.04.1946р.пiд час облави НКВС.
Занько Текля Михайлiвна-член ОУН,звязкова УПА була заарештована у 1946р. i померла в таборi.
Крук Ольга Андрiiвна-друкарка,звязкова УПА,померла в таборi 1952р.
 Кукiз Марiя «Марiйка»-працiвниця пiдпiльноi районноi технiчноi ланки Великомостiвщини   (друкарнi ОУН) загинула в криiвцi 24 ciчня 1952р. на окраiнi с.Реклинець.                                                  
                                                                

Навроцька Анастасiя-звязкова УПА, вбита енкаведистами у власнiй хатi.
Петрушко Юлiя Степанiвна-звязкова УПА, вiдбувала покарання в таборах Сибiру.
Самсiн Текля Семенiвна-член ОУН,звязкова УПА ,загинула в 1945р.вiд рук енкаведистiв.
Шийка Софiя Iллiвна «Метелик»-розвiдниця УПА, вiдбувала покарання в таборах .                                               

                                                       

У нашому мicтi знайшов свiй останнiй спочинок Василь Василяшко «Перемога»-командир ТВ «Розточчя» ,який загинув через пiдлий донос провокатора в криiвцi мiж Боянцем та Купичволею.У 1991р. члени Великомостiвського осередку  Руху перезахоронили останки сотника та його побратимiв у Великих Мостах,а 24 серпня 1997р. у нашому мiстi вiдкрито надгробний i водночас символiчний памятник командиру «Перемозi» i його побратимам.


                                                                                                                                                                                                                             Пам`ятник Василю Василашку та його побратимам

      Місто поступово постало з руїн.1955 року закладено парк ім. Тараса Шевченка,а в 1961 там відкрито пам’ятник  Кобзарю.
      Навесні 1989р. у місті виник осередок Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка(Носаль П.Д.),а 18 лютого 1990року над Великими Мостами знову замайорів  синьо-жовтий прапор.
      Важливою віхою історії нашого міста стало будівництво православного храму,наріжний камінь якого було закладено 1991р.(архітектори Володимир і  Свiтлана Зотови)


                                          Ð ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚ат пошуку зображень за запитом "фото Великi Мости"
                                          Свято-Успенський храм,1991
                       
                      
                                Вiдновлений римо-католицький костел

      1 січня 2012 року в місті відкрито пам’ятник відомому провіднику ОУН Степанові Бандері,який відвідував місто  під час німецької окупації.

               


 А 14 жовтня 2014 року у центрі Великих Мостів урочисто відкрито статую Божої Матері.     









 римк



 


Немає коментарів:

Дописати коментар